Під час навчальної практики «Організація виробництва» наша група О-31 разом з викладачем Тряновою Н.К. відвідали конеферму «Шаболат» в селі Шабо Білгород-Дністровського району.
На конефермі розводять виключно породистих конячок - прославлених орловських рисаків, оспіваних Іваном Тургенєвим і російських ваговозів, прототипів славетних коней-багатирів. Як говорить завідувач племінним репродуктором: «Ці коні вимагають ретельного догляду».
Тут же, на фермі, коней і об'їжджають: ваговозів примушують тягати вози з сіном, а рисаків тренують в спеціальному загоні. Втім, така робота-задоволення наїзникам. До речі, для того, щоб просто проїхати на хорошому коні, відчути, що називається "живий хід", деякі люди сьогодні готові заплатити немалі гроші.
Поки що вітчизняний коняр знаходиться в скрутному становищі - держава фактично не підтримує розвиток кінного спорту. Як говорять фахівці, відродити конярство під силу приватним підприємцям. В той же час бізнесмени не дуже охоче беруться займатися цією кропіткою справою: вкладати треба великі засоби, а окупність нешвидка.
Літопис конеферми в "Шаболаті" почався в 1991 році. Ідею її створення підказало життя. Раніше в господарстві був лише один племінний жеребець. Переваги отриманого робочого потомства в Шабо вражали усіх.
На сьогодні в «Шаболаті» 76 племінних коней орловської рисистої і новоолександрівської ваговозної порід. Всього ж в господарстві близько 150 коней. Племінний репродуктор стабільно домагається хороших показників по відтворенню. Вихід лошат досягає 85%. По Україні аналогічна середня цифра сьогодні дорівнює 30%.
Проходячи випробування на Одеському іподромі, коні з ферми «Шаболат» незмінно показують високі результати по жвавості і витривалості, не уступаючи скакунам кращих кінних ферм України.
Коняр - рідкісна сьогодні професія, більше всього - покликання. Та й займатися кіньми здатний не кожний... На конефермі працюють лише люди, які щиро, з добротою ставляться до коней, інші просто не утримуються, коні їх відштовхують.
У нас залишились гарні враження про організацію розведення коней та шляхів удосконалення, підвищення економічної рентабельності конеферми.
Нам дуже хотілося б вірити, що, незважаючи на труднощі, вітчизняне конярство відновить належний потенціал, зайнявши гідне місце у світі.
Текст: Аліна Каліогло та Любов Данилюк
Фото: Кирил Манкевич
